Тези та статті конференцій (Conference Papers)
Постійне посилання для цієї колекції
Переглянути
Перегляд Тези та статті конференцій (Conference Papers) за Автор "Бризицька, О.А."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Mетаболічні імунодефіцити та їх корекція за допомогою ЛРС(2025) Товстуха, І.А.; Бризицька, О.А.Метаболічні порушення – цукровий діабет, ожиріння та метаболічний синдром – можуть спричиняти вторинні імунодефіцитні стани, що підвищують сприйнятливість до інфекцій і ускладнюють перебіг основного захворювання. Метою роботи було проаналізувати умови виникнення метаболічних імунодефіцитів, визначити лікарські засоби рослинного походження, що застосовуються для їх корекції, та запропонувати рослинну композицію з потенційно позитивним впливом. Проведено огляд наукової літератури та інтернет-джерел із використанням методів аналізу, синтезу, порівняння й узагальнення. Розглянуто основні механізми імунодефіциту при метаболічних розладах, зокрема порушення обміну речовин і гормональний дисбаланс, а також клінічні прояви – часті інфекції, повільне загоєння ран, підвищений ризик ускладнень. Наведено приклади лікарських рослин і форм, що використовуються в практиці для підтримки метаболічних процесів і потенційної імунокорекціїДокумент Звʼязок механізму протизапальної активності ЛРС, що містить фенольні сполуки з їх будовою(2025) Бризицький, О.А.; Бризицька, О.А.Фенольні сполуки лікарських рослин є перспективними біоактивними агентами з антиоксидантними, протизапальними та імуномодулювальними властивостями. Метою дослідження було встановлення зв’язку між хімічною структурою фенолів Curcuma longa, Hypericum perforatum та Salvia officinalis і їх впливом на ключові механізми запалення in vitro. Екстракти отримували методом мацерації з використанням 70% етанолу. Ідентифікацію сполук проводили методами ВЕРХ та мас-спектрометрії, біологічну активність оцінювали на макрофагах RAW 264.7. Встановлено, що наявність орто-дигідроксильних груп та ступінь глікозилювання істотно впливають на інгібування NF-κB та p38 MAPK і зниження рівнів TNF-α та IL-6. Найвищу протизапальну активність продемонстрував куркумін, водночас екстракт Salvia officinalis підвищував рівень IL-10, що свідчить про його імуномодулювальний потенціал. Отримані результати підтверджують структурну зумовленість протизапальної дії фенольних сполук та перспективність їх використання у створенні фітопрепаратів.