Репозитарій ПВНЗ "ХММУ"
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Електронний репозитарій (архів) накопичує, зберігає та надає вільний доступ у режимі онлайн до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету.
KhIMURep – (Kharkiv International Medical University Repository) – відкритий електронний архів (репозитарій) ПВНЗ «Харківський міжнародний медичний університет».
- Положення про репозитарій ПВНЗ «ХММУ»
- Авторський договір
- Реєстрація авторських договорів
- Реєстрація нового користувача
- Інструкція реєстрації документів
- Приклади бібліографічного опису документів
Фонди в DSpace KHIMU
Виберіть фонд, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Apoptosis of mesothelial cells is associated with the pattern of peritoneal metastases in ovarian cancer
(2025) Maksin, Konstantin; Nadolna, Magdalena; Wozniak, Mateusz; Bocharova, Tetiana; Jasinski, Piotr; Nowicki, Michal; Nowak-Markwitz, Ewa; Szubert, Sebastian
Peritoneal carcinomatosis is the leading cause of death in advanced ovarian cancer (AOC). Mesothelial cells lining the peritoneum modulate tumor implantation, yet the role of their apoptosis in metastasis development remains unclear. This study investigated the relationship between mesothelial cell apoptosis and metastatic spread in ovarian cancer (OC). Methods: The study included 26 patients with AOC, 11 with early-stage OC (EOC), and 13 healthy controls. Apoptotic activity in parietal peritoneal wall and omental mesothelial cells was assessed using the TUNEL technique. Metastases were classified as pushing or infiltrating. Associations with the peritoneal cancer index (PCI), BRCA mutation, and homologous recombination deficiency (HRD) status were analyzed. Results: Mesothelial cells adjacent to AOC metastases exhibited significantly higher apoptotic activity compared to controls (p < 0.05). Apoptosis was greater near infiltrating metastases than near pushing ones in both parietal (p < 0.01) and omental (p = 0.04) sites. The infiltration pattern was consistent between omental and parietal metastases (R = 0.588, p < 0.01). No significant differences in apoptosis were found between EOC and healthy controls, or in tumor and stromal cells between invasion types. Mesothelial apoptosis was independent of PCI, BRCA mutation, and HRD status. Conclusions: Our study suggests that mesothelial cell apoptosis may be associated with peritoneal spread in OC. Mesothelial cell apoptosis is more pronounced near infiltrative-type lesions, independent of BRCA/HRD status. These findings highlight mesothelial apoptosis as a relevant process in peritoneal dissemination. Further studies are needed to clarify its role in ovarian cancer progression.
Клінічний випадок еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом
(2025) Бочарова, Т.; Железнякова, Н.; Максін, К.; Соболь, Ю.; Пасієшвілі, Л.; Заздравнов, А.
Представлено клінічний випадок літньої пацієнтки з атиповою маніфестацією еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом, діагноз якого встановлено лише під час патоморфологічного дослідження. На прикладі цього випадку проаналізовано особливості перебігу, спектр клінічної симптоматики та труднощі діагностичного пошуку зазначеної патології. Еозинофільний гранулематоз із поліангіїтом є рідкісною формою системного васкуліту, який уражує судини дрібного та середнього калібру й асоційований з ANCA-антитілами (антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла). Характеризується наявністю бронхіальної астми, еозинофілією та некротизувальним гранулематозним запаленням з ураженням дихальних шляхів та інших органів. Патологія має низьку поширеність — 10-14 випадків на 1 млн населення, що зумовлює недостатню обізнаність клініцистів і підвищує ризик діагностичних помилок. У перебігу захворювання виділяють кілька послідовних фаз — продромальну (алергійну), еозинофільну й васкулітну, що зумовлює варіабельність клінічної маніфестації та значні труднощі на етапі діагностики. Спектр клінічних виявів — від бронхіальної астми та хронічного риносинуситу до системних уражень серця, шкіри, нервової системи, нирок і шлунково-кишкового тракту.
Описано клінічний випадок свідчить про важливість своєчасного розпізнавання симптомів еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом у пацієнтів з алергійними захворюваннями та частими запаленнями дихальних шляхів, ілюструє складність розпізнавання еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом в реальній клінічній практиці й акцентує увагу на необхідності мультидисциплінарного підходу до діагностики та лікування пацієнтів із підозрою на системний васкуліт. Наголошено на доцільності та критичній значущості раннього проведення прижиттєвої біопсії для морфологічного підтвердження діагнозу, що має важливе значення для своєчасного призначення імуносупресивної терапії, яка дає змогу запобігти тяжким системним ускладненням і летальному наслідку.
Гігантський базальноклітинний рак обличчя (клінічний випадок)
(2025) Литвиненко, М.; Кацап, О.; Бурячківський, Е.; Нарбутова, Т.; Бочарова, Т.
Актуальність. Базальноклітинна карцинома є найпоширенішою злоякісною немеланомною пухлиною шкіри. Вона має різноманітні клінічні та гістологічні підтипи, які відрізняються своєю агресивністю та схильністю до рецидиву та метастазування. Хронічний вплив ультрафіолетового випромінювання вважається основним фактором ризику розвитку базальноклітинної карциноми, тому вона зазвичай виникає на шкірі, що піддається впливу сонця, переважно на голові та шиї, і, відповідно до локалізації є не рідкісною пухлиною з якою зустрічаються стоматологи.
Мета роботи – представити власне спостереження з практики – аутопсійний випадок померлої 86-річної пацієнтки з гігантським базальноклітинним раком шкіри.
Матеріали та методи. Нами досліджено клінічний випадок рідкісної пухлини розміром 12×10,5×7 см, з деструюючим виразковим зростанням та множинним ураженням тканин обличчя, що розвивався понад 5 років.
Результати та їх обговорення. Було здійснено обстеження померлої 86-річної пацієнтки з гігантською пухлиною розміром 12×10,5×7 см, з деструюючим виразковим зростанням та множинним ураженням тканин обличчя (носа, перенісся, щік, лобної ділянки, вростанням у верхню щелепу, інвазією в очниці та навколоочні тканини), що розвивалася понад 5 років за даними катамнезу. В гістологічних препаратах спостерігаються множинні комплекси базалоїдних клітин з атипією, зі мізерною цитоплазмою, гіперхромними ядрами, вогнищами некрозів, інфільтрацією підлягаючих мʼязів, хрящів, кісток. Патоморфологічна будова пухлини відповідає виразковій формі базальноклітинного раку.
Висновки. Нами представлено наслідки рідкісної гігантської базальноклітинної карциноми, яка не отримала адекватного клінічного лікування та викликала руйнування кісток скелета обличчя, що підкреслює необхідність обізнаності стоматологів у таких пухлинах та важливості вчасної діагностики та швидкого лікування через агресивну природу мікронодулярної базальноклітинної карциноми.
Mетаболічні імунодефіцити та їх корекція за допомогою ЛРС
(2025) Товстуха, І.А.; Бризицька, О.А.
Метаболічні порушення – цукровий діабет, ожиріння та метаболічний синдром – можуть спричиняти вторинні імунодефіцитні стани, що підвищують сприйнятливість до інфекцій і ускладнюють перебіг основного захворювання. Метою роботи було проаналізувати умови виникнення метаболічних імунодефіцитів, визначити лікарські засоби рослинного походження, що застосовуються для їх корекції, та запропонувати рослинну композицію з потенційно позитивним впливом. Проведено огляд наукової літератури та інтернет-джерел із використанням методів аналізу, синтезу, порівняння й узагальнення. Розглянуто основні механізми імунодефіциту при метаболічних розладах, зокрема порушення обміну речовин і гормональний дисбаланс, а також клінічні прояви – часті інфекції, повільне загоєння ран, підвищений ризик ускладнень. Наведено приклади лікарських рослин і форм, що використовуються в практиці для підтримки метаболічних процесів і потенційної імунокорекції
Звʼязок механізму протизапальної активності ЛРС, що містить фенольні сполуки з їх будовою
(2025) Бризицький, О.А.; Бризицька, О.А.
Фенольні сполуки лікарських рослин є перспективними біоактивними агентами з антиоксидантними, протизапальними та імуномодулювальними властивостями. Метою дослідження було встановлення зв’язку між хімічною структурою фенолів Curcuma longa, Hypericum perforatum та Salvia officinalis і їх впливом на ключові механізми запалення in vitro. Екстракти отримували методом мацерації з використанням 70% етанолу. Ідентифікацію сполук проводили методами ВЕРХ та мас-спектрометрії, біологічну активність оцінювали на макрофагах RAW 264.7. Встановлено, що наявність орто-дигідроксильних груп та ступінь глікозилювання істотно впливають на інгібування NF-κB та p38 MAPK і зниження рівнів TNF-α та IL-6. Найвищу протизапальну активність продемонстрував куркумін, водночас екстракт Salvia officinalis підвищував рівень IL-10, що свідчить про його імуномодулювальний потенціал. Отримані результати підтверджують структурну зумовленість протизапальної дії фенольних сполук та перспективність їх використання у створенні фітопрепаратів.