Наукові статті

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khimu-library.com.ua/handle/123456789/525

Переглянути

Фільтри

2020 - 202636

Налаштування

Search Results

Зараз показуємо 1 - 10 з 36
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Рентгеноморфометричне прогнозування виникнення нових компресійних переломів тіл хребців після вертебропластики
    (ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України», 2026) Попов, А. І.; Молодюк, М. В.; Куценко, В. О.; Златнік, Р. В.; Нессонова, М. М.
    Українською мовою (uk): Нові компресійні переломи хребців (НКПХ) після пункційної вертебропластики (ПВП) є серйозною проблемою вертебрології. Методи. У ретроспективне когортне дослідження (2022–2023 р.) включено 26 пацієнтів (24 жінки, 2 чоловіки; середній вік (69,04 ± 2,04) роки) з остеопоротичними компресійними переломами хребців, яким виконувалася ПВП. Вивчено морфометричні параметри 99 хребців на цифрових рентгенограмах: висоти ha (передня), hm (середня), hp (задня), відносна компресія Ha, Hm, Hp (%), IK, локальний кіфотичний кут, грудний кіфоз, поперековий лордоз, сколіоз. Результати. Частота НКПХ склала 46,2 % (45 переломів у 12 пацієнтів). Значущі відмінності між групами з/без НКПХ виявлено для висоти ha (20,69 ± 1,16 проти (23,89 ± 0,78) мм, p = 0,0338), hm (17,84 ± 1 проти (21,31 ± 0,61) мм, p = 0,0021), hp (26,97 ± 0,81 проти (29,61 ± 0,51) мм, p = 0,0073), поперекового лордозу ((44,4 ± 1,52)° проти (38,28 ± 1,46)°, p = 0,01) та сколіозу ((7,53 ± 0,56)° проти (5,90 ± 0,48)°, p = 0,022). Дискримінантна модель, яка базується на hm (канонічна кореляція = –0,863) та відносній компресії Ha (канонічна кореляція = 0,139), мала Λ Уїлкса = 0,8 (χ² = 15,77, p = 0,000376), точність класифікації 76,25 % (чутливість 76,9 %, специфічність 75,9 %), AUC = 0,754 ± 0,058. Спрощена функція: F = 6,07– 0,28×hm (мм)–0,035×Ha (%); F > 0 свідчить про ризик НКПХ. Інші параметри виключено через низьку дискримінаційну цінність або колінеарність. Розроблено веб застосунок для прогнозування НКПХ. Висновки. Двопараметрична модель на основі висоти hm та відносної компресії Ha забезпечує помірну прогностичну точність для виявлення ризику НКПХ після ПВП. Простота моделі робить її придатною для клінік із обмеженими ресурсами. Для впровадження потрібна зовнішня валідація та врахування додаткових чинників (мінеральна щільність кісткової тканини, терапія). Англійською мовою (en): New vertebral compression fractures (NVCF) following percutaneous vertebroplasty (PVP) remain a clinical challenge. Methods. A retrospective cohort study (2023–2025) was conducted at the Institute of Spine and Joint Pathology, Ukraine, involving 26 patients (24 females, 2 males; mean age (69.04 ± 2.04) years) with osteoporotic vertebral compression fractures treated with PVP. Morphometric parameters of 99 vertebrae were assessed on digital radiographs (frontal/sagittal, RadiAnt DICOM Viewer, precision 0.1 mm / 0.1°): anterior (ha), middle (hm), posterior (hp) heights, relative compression (%), wedge index, local kyphotic angle, thoracic kyphosis, lumbar lordosis, and scoliosis. Results. NVCF occurred in 46.2 % of cases (45 fractures in 12 patients). Significant differences between NVCF and non-NVCF groups were observed for ha compression (20.69 ± 1.16 mm vs. 23.89 ± 0.78 mm, p = 0.0338), hm (17.84 ± 1 mm vs. 21.31 ± 0.61 mm, p = 0.0021), hp (26.97 ± 0.81 mm vs. 29.61 ± 0.51 mm, p = 0.0073), lumbar lordosis (44,4 ± 1,52° vs. 38.28 ± 1.46°, p = 0.01), and scoliosis (7.53 ± 0.56° vs. 5.90 ± 0.48°, p = 0.022). The linear discriminant functions model, based on hm (canonical correlation = –0.863) and relative Ha compression (canonical correlation = 0.139), achieved Wilks’ Λ = 0.8 (χ² = 15.77, p = 0.000376), classification accuracy of 76.25 % (sensitivity 76.9 %, specificity 75.9 %), and AUC = 0,754 ± 0,058. Adjusted function: F = 6,07 – 0,28×hm (mm) –0,035×Ha (%); F > 0 indicates NVCF risk. Other parameters were excluded due to low discriminatory power or collinearity. Conclusion. This two-parameter model, using hm and relative Ha compression, offers moderate predictive accuracy for NVCF post-PVP. Its simplicity suits resource-limited Ukrainian clinics. External validation and inclusion of confounders (e. g., BMD, therapy) are required for broader adoption.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Optimal ways of combining theory and practice in teaching of fundamental general scientific disciplines
    (2026) Karatieieva, Svitlana Yuriivna; Kudriavtseva, Tetiana Oleksiivna; Slobodian, Ksenia Valeriyevna; Muzyka, Nataliia Yaroslavivna; Zhemela, Olga Dmytrivna
    In order to improve the knowledge and skills of students in fundamental general scientific disciplines, through the visual and practical skills in classroom conditions.Introduction into the educational process of visual and practical skills in fundamental general scientific disciplines such as human anatomy, biology, physiology, clinical anatomy and surgery. Students of medical and dental faculties have order to form and develop professional mastery of visualizing various organs structure and tissues. First, students are shown dummies, phantoms, surgical instruments, an operating room. Then, under the teacher`s supervision students practice various options for dissection of animalorgans, reproducing biological and physiological processes.It is important that the department has various types of surgical instruments, preparations, dummies, phantoms, etc. Also, in order to improve students practical skills the university has introduced simulation training into the educational process, which has certain advantages: practicing practical skills on modern anatomical dummies, phantoms and the number of repeated trainings is not limited, as well as the possibility of mastering practical skills and abilities of varying complexity.Conducting visual practical training in fundamental general scientific disciplines during classes in human anatomy, biology, physiology and clinical anatomy allows significantly improve the quality and efficiency of the educational process. Practicing skills on modern anatomical dummies, phantoms allows students to visualize the structures of organs and tissues and organs as a whole.So, the combination of theory and practice with the use of interactive technologiescontributes to students creative and search independence and formation of motivation for learning.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Anatomical Features of the Carotid Arteries, Ophthalmic Nerves, Mandibular Nerve and Extraocular Artery Based on Multislice Computed Tomography (MSCT) Data
    (Georgian Association of Business Press, 2026) Kalashnik-Vakulenko, Yu.; Kostrovskyi, O.; Aleksandruk, N.; Makaruk, O.; Kudriavtseva, T. O.; Lytovska, O.; Leliuk, O.; Alekseeva, V.
    Introduction: Anatomical variability of cranial neurovascular structures presents significant challenges in surgical planning and diagnostic interpretation. Multislice Computed Tomography (MSCT) offers detailed imaging of these structures, facilitating accurate morphometric analysis and spatial understanding critical to clinical interventions. Objective: To analyze the anatomical features and variations of the internal carotid arteries, optic and ophthalmic nerves, mandibular nerve, and extraocular (ophthalmic) artery based on high-resolution MSCT imaging data. Materials and Methods: This retrospective study evaluated 400 MSCT scans performed using a Toshiba Aquilion 64-slice scanner. Image analysis included multiplanar reconstructions and 3D modeling using RadiAnt DICOM Viewer. Measurements focused on ICA diameter and proximity to the sphenoid sinus, optic canal integrity, mandibular canal course and size, and traceability of the ophthalmic artery. Statistical analysis was performed using SPSS v26 with significance set at p<0.05. Results: 1. ICA was adjacent to the sphenoid sinus in 97% of cases; dehiscence occurred in 11%. 2. Optic canal dehiscence was found in 13.5%, with average diameter of 3.7±0.5 mm. 3. Mandibular canal showed 9% asymmetry; mean diameter was 2.9±0.4 mm. 4. Ophthalmic artery was visualized in 78% of scans; mean diameter 1.5±0.2 mm. Significant interindividual variability was noted across all structures. Conclusion: MSCT is an effective tool for evaluating cranial neurovascular anatomy. Frequent anatomical variations such as ICA dehiscence and mandibular canal asymmetry underscore the need for individualized imaging assessment in preoperative planning. The high resolution of MSCT allows reliable visualization of fine neurovascular details, enhancing safety in head and neck surgery.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Анатомічні особливості та біологічне значення взаємодій між бічною групою зубів верхньої щелепи та верхньощелепною пазухою
    (2025) Бурʼян, О.В.; Кудрявцева, Т.О.; Гарбар, К.Б.; Остапчук, К.В.; Алєксєєва, В.В.; Целух, В.А.
    Актуальність. Анатомічний взаємозвʼязок між бічною групою зубів верхньої щелепи та верхньощелепною пазухою має вирішальне значення для стомато-логічних, оториноларингологічних та щелепно-лицевих втручань. Мета роботи – визначити морфометричні (товщина кісткової тканини) та ден-ситометричні (щільність у одиницях Гаунсфілда) характеристики кісткової плас-тинки між коренями верхніх бічних зубів і дном верхньощелепної пазухи за даними спіральної компʼютерної томографії, а також проаналізувати їх варіабельність залежно від віку та групи зубів.Матеріали та методи. Проведено ретроспективне поперечне дослідження із залученням 120 дорослих пацієнтів (60 чоловіків і 60 жінок, віком 20–75 років), яким виконано спіральну компʼютерну томографію високої роздільної здат-ності. Вимірювали товщину кістки між верхівками коренів зубів і дном пазухи та щільність кістки (в одиницях Гаунсфілда, HU). Для статистичного аналізу застосовували t-тест, ANOVA та кореляцію Пірсона (p < 0,05).Результати. Виявлено суттєву індивідуальну варіабельність товщини та щіль-ності кісткової тканини. Найвищі показники щільності зафіксовано у передній та латеральній стінках пазухи, тоді як нижчі значення спостерігалися в ділянці молярів, особливо у пацієнтів старшого віку. Зменшення щільності кістки супро-воджувалося збільшенням частоти проростання коренів зубів у порожнину пазухи.Висновки. Як товщина, так і щільність кісткової тканини, є важливими пара-метрами, що визначають анатомічні взаємовідношення між задніми зубами та верхньощелепною пазухою. Їх комплексне врахування під час передопера-ційної оцінки дозволяє підвищити точність прогнозування ризиків та забезпе-чити безпечніше й ефективніше лікування в імплантології та хірургії пазух.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Apoptosis of mesothelial cells is associated with the pattern of peritoneal metastases in ovarian cancer
    (2025) Maksin, Konstantin; Nadolna, Magdalena; Wozniak, Mateusz; Bocharova, Tetiana; Jasinski, Piotr; Nowicki, Michal; Nowak-Markwitz, Ewa; Szubert, Sebastian
    Peritoneal carcinomatosis is the leading cause of death in advanced ovarian cancer (AOC). Mesothelial cells lining the peritoneum modulate tumor implantation, yet the role of their apoptosis in metastasis development remains unclear. This study investigated the relationship between mesothelial cell apoptosis and metastatic spread in ovarian cancer (OC). Methods: The study included 26 patients with AOC, 11 with early-stage OC (EOC), and 13 healthy controls. Apoptotic activity in parietal peritoneal wall and omental mesothelial cells was assessed using the TUNEL technique. Metastases were classified as pushing or infiltrating. Associations with the peritoneal cancer index (PCI), BRCA mutation, and homologous recombination deficiency (HRD) status were analyzed. Results: Mesothelial cells adjacent to AOC metastases exhibited significantly higher apoptotic activity compared to controls (p < 0.05). Apoptosis was greater near infiltrating metastases than near pushing ones in both parietal (p < 0.01) and omental (p = 0.04) sites. The infiltration pattern was consistent between omental and parietal metastases (R = 0.588, p < 0.01). No significant differences in apoptosis were found between EOC and healthy controls, or in tumor and stromal cells between invasion types. Mesothelial apoptosis was independent of PCI, BRCA mutation, and HRD status. Conclusions: Our study suggests that mesothelial cell apoptosis may be associated with peritoneal spread in OC. Mesothelial cell apoptosis is more pronounced near infiltrative-type lesions, independent of BRCA/HRD status. These findings highlight mesothelial apoptosis as a relevant process in peritoneal dissemination. Further studies are needed to clarify its role in ovarian cancer progression.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Клінічний випадок еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом
    (2025) Бочарова, Т.; Железнякова, Н.; Максін, К.; Соболь, Ю.; Пасієшвілі, Л.; Заздравнов, А.
    Представлено клінічний випадок літньої пацієнтки з атиповою маніфестацією еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом, діагноз якого встановлено лише під час патоморфологічного дослідження. На прикладі цього випадку проаналізовано особливості перебігу, спектр клінічної симптоматики та труднощі діагностичного пошуку зазначеної патології. Еозинофільний гранулематоз із поліангіїтом є рідкісною формою системного васкуліту, який уражує судини дрібного та середнього калібру й асоційований з ANCA-антитілами (антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла). Характеризується наявністю бронхіальної астми, еозинофілією та некротизувальним гранулематозним запаленням з ураженням дихальних шляхів та інших органів. Патологія має низьку поширеність — 10-14 випадків на 1 млн населення, що зумовлює недостатню обізнаність клініцистів і підвищує ризик діагностичних помилок. У перебігу захворювання виділяють кілька послідовних фаз — продромальну (алергійну), еозинофільну й васкулітну, що зумовлює варіабельність клінічної маніфестації та значні труднощі на етапі діагностики. Спектр клінічних виявів — від бронхіальної астми та хронічного риносинуситу до системних уражень серця, шкіри, нервової системи, нирок і шлунково-кишкового тракту. Описано клінічний випадок свідчить про важливість своєчасного розпізнавання симптомів еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом у пацієнтів з алергійними захворюваннями та частими запаленнями дихальних шляхів, ілюструє складність розпізнавання еозинофільного гранулематозу з поліангіїтом в реальній клінічній практиці й акцентує увагу на необхідності мультидисциплінарного підходу до діагностики та лікування пацієнтів із підозрою на системний васкуліт. Наголошено на доцільності та критичній значущості раннього проведення прижиттєвої біопсії для морфологічного підтвердження діагнозу, що має важливе значення для своєчасного призначення імуносупресивної терапії, яка дає змогу запобігти тяжким системним ускладненням і летальному наслідку.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Гігантський базальноклітинний рак обличчя (клінічний випадок)
    (2025) Литвиненко, М.; Кацап, О.; Бурячківський, Е.; Нарбутова, Т.; Бочарова, Т.
    Актуальність. Базальноклітинна карцинома є найпоширенішою злоякісною немеланомною пухлиною шкіри. Вона має різноманітні клінічні та гістологічні підтипи, які відрізняються своєю агресивністю та схильністю до рецидиву та метастазування. Хронічний вплив ультрафіолетового випромінювання вважається основним фактором ризику розвитку базальноклітинної карциноми, тому вона зазвичай виникає на шкірі, що піддається впливу сонця, переважно на голові та шиї, і, відповідно до локалізації є не рідкісною пухлиною з якою зустрічаються стоматологи. Мета роботи – представити власне спостереження з практики – аутопсійний випадок померлої 86-річної пацієнтки з гігантським базальноклітинним раком шкіри. Матеріали та методи. Нами досліджено клінічний випадок рідкісної пухлини розміром 12×10,5×7 см, з деструюючим виразковим зростанням та множинним ураженням тканин обличчя, що розвивався понад 5 років. Результати та їх обговорення. Було здійснено обстеження померлої 86-річної пацієнтки з гігантською пухлиною розміром 12×10,5×7 см, з деструюючим виразковим зростанням та множинним ураженням тканин обличчя (носа, перенісся, щік, лобної ділянки, вростанням у верхню щелепу, інвазією в очниці та навколоочні тканини), що розвивалася понад 5 років за даними катамнезу. В гістологічних препаратах спостерігаються множинні комплекси базалоїдних клітин з атипією, зі мізерною цитоплазмою, гіперхромними ядрами, вогнищами некрозів, інфільтрацією підлягаючих мʼязів, хрящів, кісток. Патоморфологічна будова пухлини відповідає виразковій формі базальноклітинного раку. Висновки. Нами представлено наслідки рідкісної гігантської базальноклітинної карциноми, яка не отримала адекватного клінічного лікування та викликала руйнування кісток скелета обличчя, що підкреслює необхідність обізнаності стоматологів у таких пухлинах та важливості вчасної діагностики та швидкого лікування через агресивну природу мікронодулярної базальноклітинної карциноми.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Functional state of mononuclear phagocytes in patients with multiple sclerosis carrying disease-associated HLA-DR polymorphism
    (2025) Koliada, O.M.; Tynynyka, L.M.,; Koliada, T.I.; Minukhin, V.V.; Nikolchenko, A.Y.; Taran, A.V.; Minukhina, D.V.
    One of the key factors in the pathogenesis of multiple sclerosis, which can affect the risk of its development, clinical manifestations and the nature of the course, is considered to be the polymorphism of disease-associated genes. The identification of genetic biomarkers in multiple sclerosis is the subject of current research in Europe, Asia, as well as in the United States and Canada, which are united in the International Multiple Sclerosis Genetics Consortium (IMSGC). The study included 137 patients with relapsing-remitting disease with haplotype AG, n = 137, and haplotype AA, n = 47; a group of patients with progressive multiple sclerosis with haplotype AG, n = 141, and haplotype AA, n = 17. Determination of the relative content of CD80, CD86 and PD-L1 positive peripheral blood monocytes was performed by immunofluorescence using PE-labeled monoclonal antibodies against CD14, FITC-labeled monoclonal antibodies against CD80, PE-Cy7-labeled monoclonal antibodies against CD86 and APC-labeled monoclonal antibodies against PD-L1 produced by EXBIO Praha, a. s. (Czech Republic). The content of cytokines (IFN-γ, IL-1β, IL-12, IL-10) in the supernatant of mononuclear macrophages was evaluated by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA). According to the results of the study, a method was proposed for identifying a genetic risk group for the development of multiple sclerosis by determining the SNP rs9271366 (AG) of the HLA-DRB1*1501-DQB1*0602 haplotype in individuals from the northeastern region of Ukraine . The minor allele was most often detected among patients with progressive PMS (89.2% vs. 10.8%), while among patients with relapsing-remitting disease the G allele was detected in 74.5% vs. 25.5%. The article deals with the antigen-presenting and cytokinesis properties of mononuclear phagocytes of patients with different types of multiple sclerosis depending on the presence of the disease-associated HLA-DR polymorphism. The level of CD86 expression was increased in all patients carrying the disease-associated allele, and the level of CD80 expression was increased only in heterozygous patients with progressive multiple sclerosis. The expression of PD-L1 molecules in patients with the disease-associated polymorphism was lower compared with both patients homozygous for the A-allele and the control group. The level of synthesis of cytokines IFN-γ, IL-1β, IL-12 in the supernatant of mononuclear macrophages of patients with progressive multiple sclerosis with the AG haplotype was more pronounced than in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis with a disease-associated polymorphism with the AG haplotype, indicating the influence of genetic inheritance on the level of cytokine expression. It was found that the level of IL-10 in the supernatant of mononuclear macr o phages of patients with relapsing-remitting multiple sclerosis with the AG haplotype indicates a less pronounced effect of this interleukin on the compensation of proinflammatory imbalance.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Чинники ризику виникнення нових компресійних переломів хребців у пацієнтів з остеопорозом після пункційної вертебропластики: систематичний огляд і метааналіз
    (2025) Попов, А.І.; Молодюк, М.В.; Куценко, В.О.; Нессонова, М.М.
    Нові компресійні переломи хребців (НКПХ) після пункційної вертебропластики (ПВП) погіршують якість життя пацієнтів з остеопорозом. Чинники ризику залишаються дискусійними, що зумовило необхідність систематичного аналізу. Мета. Узагальнити клінічні дані та кількісно оцінити вплив демографічних, морфометричних і технічних факторів на частоту НКПХ після ПВП. Методи. Проведено пошук у PubMed, Scopus, Medline, Google Scholar (2010– 2024) за MeSH-термінами: «vertebroplasty», «compression fractures», «osteoporosis», «risk factors», «recurrence». Включено 20 когортних досліджень (7 923 пацієнти). Кількісні змінні аналізували моделлю Sidik-Jonkman (d Коена), якісні — Paule-Mandel (OR). Гетерогенність оцінювали за I² і прогнозними інтервалами, виконано чутливі аналізи. Упевненість доказів оцінено за GRADE. Результати. Виявлено значущі фактори ризику НКПХ: відсутність антиостеопоротичної терапії (АОТ) (OR = 1,97; I² = 40 %), витік кісткового цементу (OR = 1,92; I² = 68 %), низька мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ) (d = –0,55; I² = 72 %) — помірний рівень упевненості за GRADE. Жіноча стать (OR = 1,30; I² = 39 %) і старший вік (d = 0,24; I² = 62 %) мають слабший вплив із низькою впевненістю. Обсяг цементу, індекс маси тіла, кіфотичний кут, його корекція, відновлення висоти хребця та ураження T-L з’єднання не асоціювалися з НКПХ.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача в медичному університеті: стан та перспективи
    (2025) Цодікова, О.А.; Гиря, М.П.
    Статтю присвячено питанням організації та формуванню індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів медичного закладу вищої освіти на прикладі викладання вибіркового освітнього компонента «Імунопрофілактика: практика спілкування та адміністрування». Сьогодні вже визначено, що здобувач має право на вибір освітнього компонента, який формує не тільки його навички, а й уявлення та світоглядні знання. Обґрунтовано, що індивідуальна освітня траєкторія здобувача в цьому разі зорієнтована на здобуття знань студентів-медиків щодо ефективності та безпеки вакцинації дітей і дорослих, створення умов для самовираження під час вивчення матеріалу, здатність студента до пошуку й засвоєння нових знань, аналізу проблем, досягнення певного рівня компетентності про вміння доносити об’єктивну інформацію населенню щодо ефективності профілактичних щеплень. Доведено, що навчальна програма вибіркового освітнього компонента повинна створювати загальний алгоритм дій здобувача, водночас передбачати персональні цілі та завдання при опануванні дисципліни, додаючи більше свободи для саморозвитку фахівця. Під час дослідження показано, що шляхом досягнення цілей та результату, що формує індивідуальна освітня траєкторія здобувача, послужило проведене опитування студентів, що проходило за анкетами, розробленими на підставі рекомендацій ЮНІСЕФ «Дослідження знань, відносин і практики імунізації». Після проведеного аналізу результатів анкетування виявлено ставлення здобувачів до ефективності профілактичних щеплень, їх негативне ставлення до процедур, інформаційний голод з актуальних питань вакцинології, що слугувало впровадженням в освітній процес вибіркової дисципліни з питань поглибленого вивчення профілактичних щеплень.