Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.khimu-library.com.ua/handle/123456789/525
Переглянути
3 результатів
Search Results
Item type:Документ, Особливості порушення слуху та слухових викликаних потенціалів при сенсоневральній приглухуватості різної етіології(2025) Дубенко, О.Є.; Шило, К.О.; Тарасова, О.І.; Нессонова, М.М.Актуальність. Етіологія сенсоневральної втрати слуху є мультифакторіальною, але висока частота збройних конфліктів у світі і війна в Україні, що триває, призводять до підвищення частоти сен-соневральної приглухуватості внаслідок акубаротравми під впливом вогнепальної зброї чи вибухів. Мета:дослідити особливості порушення слухової функції у пацієнтів із сенсоневральною приглухуватістю різної етіології з використанням методу коротколатентних слухових викликаних потенціалів. Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнтів за період з червня 2023 по червень 2025 р., середнім віком 49,60 1,59 року, з переважанням чоловіків (71 vs 29 %). Сенсоневральна приглухуватість у 52 була обумовлена акуба-ротравмою, у 48 — судинними причинами. Гострий початок визначався у 60 %, хронічна форма — у 40%,випадки гострого початку і хронічного перебігу між групами з акубаротравмою і судинними причинами порушень слуху були розподілені рівномірно. Пацієнти пройшли повне неврологічне, соматичне обстеження, отоневрологічне обстеження, консультацію сурдолога, аудіометрію, нейровізуалізацію головного мозку, уль-тразвукове дослідження магістральних судин шиї та дослідження коротколатентних слухових викликаних потенціалів. Кондуктивні причини приглухуватості були виключені. Результати. При аналізі скарг та симптомів встановлено, що найчастішими скаргами при усіх формах були зниження слуху та шум у вухах, утім, запаморочення більш притаманне гострому початку захворювання, ніж хронічним формам, блюван-ня спостерігалось лише при гострому початку, хиткість при ходьбі частіше спостерігалась при судинних причинах зниження слуху. При судинних причинах порушень слуху спостерігалося значущо більше зниження порогів слуху порівняно з акубаротравмою. При дослідженні коротколатентних слухових викликаних по-тенціалів при гострій сенсоневральній втраті слуху діагностичне значення мали міжпікові інтервали І–ІІІ та І–V, що свідчить про генералізоване порушення по всьому стовбуровому слуховому шляху. Висновки.Дослідження коротколатентних слухових викликаних потенціалів допомагає визначати ступінь порушення слуху і об’єктивізувати диференційну діагностику наявності та відсутності слухових розладів.Item type:Документ, Значення передопераційних рівнів біомаркерів TGF-β1 і CA 19-9 у диференціації доброякісних і злоякісних новоутворень підшлункової залози(2024) Криворучко, І.А.; Лурін, І.А.; Красносельський, М.В.; Гончарова, Н.М.; Тамер, А.Х.; Нессонова, М.М.; Гончаров, А.С.; Кузьменко, О.В.; Колесник, В.П.Доброякісні та злоякісні новоутворення підшлункової залози становлять значну проблему у клінічній практиці через відсутність засобів ранньої діагностики та агресивний характер перебігу захворювання. Рак підшлункової залози (РПЗ) є дванадцятим найбільш часто діагностованим раком і третьою провідною причиною смертності від онкології, на нього припадає приблизно 3% усіх нових випадків раку та 6% усіх випадків смертності від онкологічних захворювань у світі. Хвори на РПЗ мають дуже низьку виживаність, в основному через труднощі виявлення захворювання на ранній стадії. Отже, у просуванні лікуваннязахворювань до концепції прецизійної медицини, яка враховує індивідуальні варіабельності пацієнтів, дослідження зосередилися на ідентифікації ефективних клінічних біомаркерів із високою специфічністю та чутливістю, здатних до ранньої діагностики пацієнтів із симптомами та раннього виявлення захворювання у безсимптомних осіб із високим ризиком розвитку раку підшлункової залози. Диференціація між запальними та неопластичними новоутвореннями підшлункової залози залишається діагностичною дилемою для хірургів.Item type:Документ, Хірургічне лікування ускладненого раку товстої кишки: ретроспективне дослідження(2025) Криворучко, І.А.; Іванова, Ю.В.; Сивожелізов, А.В.; Нессонова, М.М.; Книгін, М.В.Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 274 пацієнтів з ускладненим раком товстої кишки. Встановлено структуру ускладнень: гостра кишкова непрохідність (70,1%), перфорація (26,3%) та їх поєднання. Загальна післяопераційна летальність склала 10,2%, досягаючи максимуму (37,5%) у групі комбінованих ускладнень. На основі аналізу обґрунтовано хірургічну тактику: при правобічній локалізації опухоли доцільним є виконання геміколектомії з первинним анастомозом (за умови стабільного стану), тоді як при лівобічній локалізації оптимальною визначено обструктивну резекцію.