Обґрунтовано необхідність поглибленого вивчення морфологічних особливостей структур обличчя з урахуванням вікових змін, що є критично важливим для сучасної пластичної та реконструктивної хірургії, а також косметології. Проведено аналіз літературних даних щодо процесів старіння м’яких тканин, кісток та жирових пакетів лицевої ділянки. Встановлено, що старіння обличчя є комплексним процесом, спричиненим не лише гравітацією та еластозом шкіри, але й резорбцією кісток черепа та атрофією глибоких жирових компартментів, які слугують опорою для м'яких тканин. Визначено, що морфологічні зміни в окремих зонах обличчя (наприклад, зменшення об’єму жирових пакетів у середній зоні) призводять до візуальних ознак старіння. Зроблено висновок про важливість врахування індивідуальної вікової морфології для вибору оптимальних хірургічних та нехірургічних методів корекції.
