Проведено оцінку сучасних фармакологічних стратегій невідкладної допомоги в умовах війни, зокрема, застосування анальгетиків та протишокових засобів. Встановлено, що ключовим підходом є мультимодальна анальгезія, що поєднує опіоїдні анальгетики (з використанням альтернативних шляхів введення — інтраназальних/букальних) та неопіоїдні засоби. У лікуванні шоку застосовується інфузійна терапія (розчини Рінгера-лактату) та кетамін, який забезпечує аналгезію, амнезію і підтримку гемодинаміки. Ці адаптовані стратегії мають критичне значення для підвищення ефективності екстреної допомоги та виживаності поранених.
