Проведено огляд токсичної дії хімічних елементів, зокрема важких металів (ВМ), які здатні до накопичення та канцерогенезу (Ni, Co, Cr, As, Be, Cd). На прикладі молібдену (Мо) — життєво необхідного мікроелемента — розглянуто його біологічну роль (у складі ксантиноксидази, сульфітоксидази), метаболізм та наслідки дисбалансу. Надлишок Мо (>15 мг/добу) спричиняє гіперурикемію, подагру та анемію. Дефіцит призводить до порушення метаболізму пуринів і метіоніну. Акцентовано на важливості врахування елементозного фактора в клінічній діагностиці через неспецифічність симптомів, спричинених дисбалансом мікроелементів.
