Репозитарій ПВНЗ "ХММУ"
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Електронний репозитарій (архів) накопичує, зберігає та надає вільний доступ у режимі онлайн до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету.
KhIMURep – (Kharkiv International Medical University Repository) – відкритий електронний архів (репозитарій) ПВНЗ «Харківський міжнародний медичний університет».
- Положення про репозитарій ПВНЗ «ХММУ»
- Авторський договір
- Реєстрація авторських договорів
- Реєстрація нового користувача
- Інструкція реєстрації документів
- Приклади бібліографічного опису документів
Фонди в DSpace KHIMU
Виберіть фонд, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Дослідження мотивації майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків
(2024) Науменко, Н.; Нессонова, М.
Стаття присвячена проблемі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища, актуальність якої обумовлена соціально-політичними та економічними змінами в суспільстві в перші десятиліття ХХІ століття, що супроводжуються появою нових ризиків, видів небезпек і загроз для життя і здоров’я населення. У статті розкрито значення розвитку мотивації майбутніх учителів для успішної реалізації завдань професійної діяльності, розвитку пізнавального інтересу майбутніх учителів до професійного навчання, позитивного ставлення до проблеми створення безпечних і здорових умов для навчання, виховання і розвитку молодших школярів, прагнення до самоосвіти та самовдосконалення. Визначено структуру професійної мотивації, основу якої складають мотиви, інтереси, потреби, прагнення, усвідомлення, цілі та ідеали. Здійснено аналіз психолого-педагогічних особливостей розвитку мотиваційної сфери майбутніх учителів початкової школи в органічному поєднанні з їхньою пізнавальною та емоційною сферами. Для проведення емпіричного дослідження мотивації майбутніх учителів до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища використано модифіковану шкалу оцінки ставлення до професійної діяльності «Оцінка мотивації майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків». Встановлено, що майбутні вчителі початкової школи показують середній, достатній або високий ступінь мотивації до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків, при цьому їх розподіл за вказаними трьома категоріями в залежності від ступеня мотивації не є однорідними з переважанням частки тих, у кого мотивація до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища сформована на достатньому рівні. Виділено і проаналізовано складові застосованої методики, які мають найбільший позитивний і негативний внесок у загальну мотивацію. Зроблено висновок про доцільність приділення особливої уваги практичній складовій підготовки вчителів початкової школи щодо організації безпекоорієнтованого освітнього середовища, що забезпечить їх впевненість при подоланні утруднень під час здійснення професійної діяльності в цьому напрямку і як результат сприятиме підвищенню загального рівня мотивації.
Значення передопераційних рівнів біомаркерів TGF-β1 і CA 19-9 у диференціації доброякісних і злоякісних новоутворень підшлункової залози
(2024) Криворучко, І.А.; Лурін, І.А.; Красносельський, М.В.; Гончарова, Н.М.; Тамер, А.Х.; Нессонова, М.М.; Гончаров, А.С.; Кузьменко, О.В.; Колесник, В.П.
Доброякісні та злоякісні новоутворення підшлункової залози становлять значну проблему у клінічній практиці через відсутність засобів ранньої діагностики та агресивний характер перебігу захворювання. Рак підшлункової залози (РПЗ) є дванадцятим найбільш часто діагностованим раком і третьою провідною причиною смертності від онкології, на нього припадає приблизно 3% усіх нових випадків раку та 6% усіх випадків смертності від онкологічних захворювань у світі. Хвори на РПЗ мають дуже низьку виживаність, в основному через труднощі виявлення захворювання на ранній стадії. Отже, у просуванні лікуваннязахворювань до концепції прецизійної медицини, яка враховує індивідуальні варіабельності пацієнтів, дослідження зосередилися на ідентифікації ефективних клінічних біомаркерів із високою специфічністю та чутливістю, здатних до ранньої діагностики пацієнтів із симптомами та раннього виявлення захворювання у безсимптомних осіб із високим ризиком розвитку раку підшлункової залози. Диференціація між запальними та неопластичними новоутвореннями підшлункової залози залишається діагностичною дилемою для хірургів.
The study of key aspects of the professional activity of a clinical pharmacist to create a job description on a competency-based approach
(2024) Zarichkova, M.V.; Mishyna, I.Y.; Dolzhnikova, O.M.; Nessonova, M.M.
Aim. To study the attitude of experts to various aspects of the professional activity of a clinical pharmacist (CP) and determine the current requirements for professional competencies necessary for the effective performance of duties in modern conditions, with further consideration of the results when developing a job description on a competence-based approach.
Materials and methods. The survey methods, analysis and synthesis, as well as formal-logical, semantic, comparative, and systematic methods were used in the study. The data was analyzed using Microsoft Office Excel, Epitools (Ausvet Ltd., Australia), and STATISTICA 13 (TIBCO Software Inc., USA).
Results. The significance of CP job functions, workplace requirements, documentation and reporting has been assessed. The study has confirmed the need to update professional competencies in accordance with changes in legislation and current challenges, especially under martial law conditions. Regulatory documents governing CP activities have been identified, and attention has been focused on professional development, rights, duties, and responsibilities. The key documents for the Infection Control Department (ICD) have been highlighted, and the importance of standard operating procedures (SOP) has been evaluated. The issues related to the medical staff consulting, performing duties outside the hospital, communication barriers with the healthcare personnel, and the assessment of key performance indicators (KPI) have been studied.
Conclusions. The study has confirmed the expansion of CP’s professional responsibilities, in particular in the field of the rational use of antimicrobial agents (AMA), drug monitoring, and the medical staff consulting. The key professional competencies have been defined, including AMA therapy management, compliance with SOP, and maintenance of relevant documentation. The main professional development activities identified are continuous professional development (CPD) initiatives, such as simulation training and practical skills training, as well as advanced training courses in thematic improvement and specialization. Based on the study, a job description for CP has been developed, and it meets modern standards and contributes to improving the CP efficiency in healthcare institutions.
Хірургічне лікування ускладненого раку товстої кишки: ретроспективне дослідження
(2025) Криворучко, І.А.; Іванова, Ю.В.; Сивожелізов, А.В.; Нессонова, М.М.; Книгін, М.В.
Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 274 пацієнтів з ускладненим раком товстої кишки. Встановлено структуру ускладнень: гостра кишкова непрохідність (70,1%), перфорація (26,3%) та їх поєднання. Загальна післяопераційна летальність склала 10,2%, досягаючи максимуму (37,5%) у групі комбінованих ускладнень. На основі аналізу обґрунтовано хірургічну тактику: при правобічній локалізації опухоли доцільним є виконання геміколектомії з первинним анастомозом (за умови стабільного стану), тоді як при лівобічній локалізації оптимальною визначено обструктивну резекцію.
Сучасна концепція інтеграції ШІ у вищу освіту
(НФаУ, 2025) Нессонова, М.М.
У роботі проаналізовано виклики та перспективи впровадження генеративного штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес закладів вищого освіти. Проведено паралелі між сприйняттям ШІ та історичними прикладами впровадження технологій (друкарство, Інтернет, калькулятори). Розглянуто ключові рекомендації ЮНЕСКО 2024 року («AI competency framework») щодо необхідних компетентностей викладачів та студентів, де пріоритет надається людиноцентричному підходу та етичному використанню технологій. Обґрунтовано необхідність переходу від заборон до поміркованого використання ШІ з акцентом на критичне мислення та експертну оцінку згенерованого контенту. Наголошено на провідній ролі університетів у створенні локальних політик регулювання ШІ для модернізації методів викладання та забезпечення конкурентоспроможності випускників.