Медичні та біологічні науки: міждисциплінарний аспект - 2025

Постійне посилання для цієї колекції

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 82
  • Документ
    Динаміка складових психологічного здоров’я студентів-медиків за час війни в Україні
    (2025) Разумна, А.Г.
    Робота досліджує динаміку психологічного здоров'я студентів-медиків в умовах повномасштабної війни, використовуючи емпіричні методики (життєстійкість, адаптивність, Індекс психічного благополуччя ВООЗ) у трьох часових точках (до війни, початок, через 3 роки). Результати визначають високу адаптивну здатність студентів, що проявилася у швидкому зниженні гострої тривожності та конструктивній зміні пріоритетів: з початку війни фокус змістився на соціально-політичну та особистісно-побутову сфери, а через три роки — на навчально-професійну. Хроніфікація війни призвела до зміни семантики страхів (від гострих біологічних до екзистенційних) та зниження загальної задоволеності життям (до середньо-низького рівня), при збереженні "стриманого оптимізму". Виявлено необхідність системної підтримки для запобігання хронічному виснаженню та емоційному вигоранню.
  • Документ
    Деонтологія в медицині: виклики, дилеми, перспективи
    (2025) Кудрявцева, Т.О.; Кудрявцев, А.А.; Кадацька, Н.С.
    Робота аналізує актуальні виклики, дилеми та перспективи медичної деонтології в умовах стрімких соціальних змін та повномасштабної війни в Україні. Дослідження підтверджує, що деонтологічна компетентність є ключовою складовою професійної успішності, нерозривно пов'язаною з розвитком «м'яких» навичок (комунікабельність, стресостійкість, адаптивність). Встановлено, що війна трансформувала етичні пріоритети (від "не нашкодь" до "врятуй будь-якою ціною"), загострила проблему психоемоційного вигорання та змінила роль лікаря на консультанта/співробітника пацієнта. Аналіз показав, що медики усвідомлюють деонтологічні дилеми та необхідність систематичного розвитку комунікативної компетентності. Систематичне формування деонтологічної компетентності у соціальному контексті визначено пріоритетним напрямком для підготовки фахівців.
  • Документ
    Нутріціологія як важлива складова підготовки лікаря
    (2025) Бризицька, О.А.
    Робота обґрунтовує необхідність обов'язкового впровадження нутриціології в систему вищої медичної освіти. Це викликано суттєвим погіршенням раціону сучасної людини та зростанням суспільного попиту на кваліфіковану нутріційну допомогу. Сучасна нутриціологія — це високотехнологічна наука, що охоплює генетичне тестування, застосування Системних Продуктів здоров’я (СП), розробку програм системного відновлення та використання новітніх стратегій парентерального/ентерального харчування (зокрема, з наночастинками). Оскільки більшість існуючих нутриціологів не має базової біохімічної/біологічної підготовки, комплексними програмами корекції здоров'я, профілактикою та визначенням нутрієнтних дефіцитів повинні займатися дипломовані лікарі. Впровадження цієї дисципліни є найнагальнішим кроком для підвищення кваліфікації сучасного лікаря-практика.
  • Документ
    Досвід використання вертикальної інтеграції клінічних дисциплін у підготовці студентів-медиків до ОСКІ
    (2025) Цодікова, О.А.; Гарбар, К.Б.
    Робота оцінює ефективність Об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) – «золотого стандарту» оцінки клінічної компетентності – на прикладі 6-го курсу медичного університету (педіатричний профіль). Результати 21 студента ПВНЗ «ХММУ» підтвердили високий рівень теоретичної та клінічної компетентності випускників (незадовільних результатів не було, 2/3 отримали «відмінно»). Виявлено, що комунікативні навички (особливо при наданні рекомендацій батькам) потребують посилення через вплив дистанційних методів навчання. Обґрунтовано необхідність раннього впровадження елементів ОСКІ (з 3-го по 5-й курс) із використанням методології вертикальної інтеграції дисциплін. Такий підхід дозволяє знизити стресове навантаження та системно вдосконалювати клінічні та комунікативні навички.
  • Документ
    М. Ф. Мельников-Разведенков – видатний український патологоанатом, викладач харківської фельдшерської школи
    (2025) Діденко, О.О.; Миронова, Т.Б.
    Робота проводить ретроспективний аналіз співпраці Харківської фельдшерсько-акушерської школи (нині ХОМФК, 180 років) із видатним вченим-патологоанатомом Миколою Федотовичем Мельниковим-Разведенковим (1866–1937). Дослідження підкреслює унікальність викладання патологічної анатомії у фельдшерській школі професором Харківського університету. Діяльність Мельникова-Разведенкова в Харкові (1902–1919, 1925–1937) сприяла реформуванню прозектур у регіоні та підвищенню рівня викладання фундаментальних дисциплін. Його інноваційна методика збереження прижиттєвого забарвлення тканин та внесок у створення Українського патологоанатомічного інституту і Товариства патологів є важливим історичним досвідом, що слугує основою для розвитку сучасного конкурентоспроможного фахівця.
  • Документ
    Modern aspects of teaching nanotechnology in medical universities
    (2025) Gafarov, I.A.; Alasgarova, N.A.
    This paper examines the application of nanotechnology in biophysics, specifically focusing on Smart Drug Delivery Systems (SDDS). These systems utilize nanoscale carriers (1–100 nm), such as photochromic nanoparticles, to load drug molecules for controlled, targeted, and time-regulated application. The core advantage of SDDS is maximizing drug efficacy while minimizing side effects by ensuring the therapeutic agent is released primarily at the diseased site (e.g., tumors, inflamed areas) using external activation (e.g., light). The analysis highlights the wide application in oncology (targeted chemotherapy) and infectious/autoimmune diseases, emphasizing the critical role of specialized computer programs for designing nanomaterials and simulating carrier movement within the body. Familiarity with these technologies is vital for medical students to develop multidisciplinary thinking and become future researchers and innovators in the field.
  • Документ
    From crisis to catalyst: wartime transformation of medical education in Ukraine
    (2025) Shyian, D.; Davydova, Zh.; Lisova, M.
    This study analyzes the main challenges and innovative responses of Ukrainian medical education (2022–2025) amidst full-scale war, focusing on the experience of KhIMU and other institutions. Wartime conditions (shelling, blackouts) forced a rapid, creative shift toward digital, flexible, and competence-based learning. Key innovations include: using 3D anatomy platforms and virtual simulators; implementing asynchronous formats and short modular units to counter blackouts/alerts; intensifying psychological support; and integrating Basic Life Support (BLS) and civil defense into the curriculum. The crisis served as a catalyst for modernization, proving the system's extraordinary resilience and stimulating international integration (e.g., Kharkiv-Oxford partnership). This experience offers a model for educational adaptation during severe crises.
  • Документ
    Можливості реалізації інтегративного підходу в закладах вищої медичної освіти
    (2025) Коваленко, Н.І.; Ткаченко, М.В.
    Робота аналізує впровадження інтегративного (міждисциплінарного) підходу в систему вищої медичної освіти як ключового шляху підвищення якості професійної підготовки та формування професійної компетентності майбутніх лікарів. Досліджено, що міждисциплінарна інтеграція (через узгодження навчальних програм, бінарні лекції/заняття, комплексні семінари) забезпечує цілісне бачення явищ, створює структуровану систему знань та ефективно формує клінічне мислення. Такий підхід трансформує традиційні форми навчання, сприяє розвитку міжпредметної дослідницької компетентності та реалізації творчого потенціалу всіх учасників освітнього процесу.
  • Документ
    Міждисциплінарна інтеграція як умова формування професійної компетентності майбутнього лікаря
    (2025) Гиря, М.П.; Цодікова, О.А.; Кудрявцева, Т.О.
    Робота аналізує напрями підготовки медичних фахівців в умовах європейської інтеграції та необхідності дотримання стандартів WFME. Дослідження, проведене на базі ПВНЗ «ХММУ», фокусується на міждисциплінарній інтеграції як ключовій передумові формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача. Впровадження обов'язкових міждисциплінарних компонентів та розвиток м'яких навичок (soft skills) (комунікація, критичне мислення, емоційний інтелект) визначено як основні механізми підготовки конкурентоспроможного лікаря. Міждисциплінарність забезпечує системне формування фахових компетентностей, цілісний науковий світогляд та є ключовою умовою для інноваційного розвитку медичної галузі.
  • Документ
    Впровадження цифрових технологій у викладанні анатомії та фізіології: досвід медичного коледжу
    (2025) Підлісна, С.О.
    Дослідження оцінює вплив інтеграції цифрових технологій на якість викладання анатомії та фізіології у медичному коледжі (60 студентів). Порівняння експериментальної (3D-моделі, симулятори, онлайн-тестування) та контрольної (традиційні методи) груп показало, що застосування цифрових інструментів суттєво підвищує успішність (середній бал вищий на 1,2) та мотивацію студентів. Найбільш ефективними виявилися інтерактивні 3D-моделі для просторового розуміння структур та віртуальні симулятори для вивчення фізіологічних процесів. Зроблено висновок, що найбільший ефект досягається при поєднанні цифрових засобів із класичними методиками, що є ключовим для якісної підготовки майбутніх фахівців середньої ланки.
  • Документ
    Використання тестування при викладанні дисциплін «Медсестринство в дерматології та венерології», «Дерматологія та венерологія з основами косметології»
    (2025) Онуцька, О.Д.
    Робота розглядає впровадження технологічного тестового контролю в сучасну медичну освіту, спрямовану на формування гнучкого мислення та потреби у самоосвіті. Акцентовано увагу на використанні онлайн-платформи Classtime для педагогічної діагностики та оцінювання знань студентів, зокрема, з дерматовенерології. Classtime підвищує ефективність навчання завдяки автоматичній перевірці, аналітиці в живому часі та гнучким налаштуванням сесій (рандомізація, обмеження часу), що мінімізує списування. Платформа дозволяє викладачам швидко формувати унікальні тести різного рівня складності та отримувати детальні звіти, оптимізуючи процес особистісно орієнтованого навчання та контролю.
  • Документ
    Етичний штучний інтелект для медичної освіти
    (2025) Король, А.П.; Гненна, В.О.; Говорущенко, О.О.
    Дослідження аналізує можливості та етичні виклики використання Штучного Інтелекту (ШІ) у сучасній медичній освіті. ШІ трансформує підготовку лікарів через персоналізоване навчання, моделювання клінічних випадків та відпрацювання навичок. Критична увага зосереджена на етичних вимогах: захисті персональних даних, прозорості алгоритмів, уникненні алгоритмічної упередженості та збереженні професійної відповідальності лікаря. Обґрунтовано необхідність інтеграції курсів з цифрової етики та симуляції моральних дилем. Впровадження етичного ШІ, підкріпленого кодексами та стандартами, є вирішальним для формування нового покоління фахівців, орієнтованих на гуманістичну медицину.
  • Документ
    3D-біопринтинг тканин: морфометричні критерії якості та оцінка життєздатності
    (2025) Гриценко, А.О.; Демченко, К.О.; Козловська, Г.О.
    Робота присвячена визначенню та аналізу морфометричних критеріїв якості та підходів до оцінки життєздатності тканин, отриманих за допомогою 3D-біопринтингу. На основі аналізу наукових публікацій (2018–2024 рр.) встановлено, що головними критеріями якості є рівномірний розподіл клітин, оптимальне співвідношення клітин/біоматриксу, формування мікросудинних структур та збереження міжклітинних зв'язків. Оцінка життєздатності повинна бути комплексною, включаючи морфологічні (LIVE/DEAD-фарбування) та біохімічні методи (МТТ-тест, рівень метаболічної активності). Підкреслено, що якість біоконструкцій критично залежить від біочорнил (гідрогелі забезпечують проліферацію, синтетичні полімери — стабільність). Подальший розвиток галузі пов'язаний з використанням біореакторів та машинного навчання для прогнозування функціональних характеристик тканинних моделей. Запропоновані критерії є основою для стандартизації 3D-біопринтованих тканин.
  • Документ
    Rural resilience or big city wellness? Preliminary insights from the European Social Survey
    (2025) Kurti, A.; Arroyo, San Gregorio M.; Lane, H
    This study, analyzing 42,319 respondents across 28 EU countries, examines the impact of residential settings along the urban-rural continuum on physical health, mental health, and healthcare access. We reveal a complex health paradox: rural residents show better mental wellbeing and lower cardiovascular risk but face a greater burden of musculoskeletal disorders and 18% less access to specialist care. Urban populations have better specialist access but report elevated mental health challenges and sedentary lifestyle risks. Universal issues, including general overweight/obesity (mean BMI 25–30) and consistent healthcare avoidance (~20%), demand population-wide interventions. Findings highlight the need for health-oriented urban planning that balances service accessibility with nature integration, and suggest targeted interventions like telemedicine for rural specialist gaps and mental health programs for urban settings.
  • Документ
    The role of artificial intelligence in early disease diagnostics
    (2025) Sadaylı, A.
    This study analyzes the contribution of Artificial Intelligence (AI), specifically Convolutional Neural Networks (CNNs), to early disease detection. AI systems are shown to improve diagnostic accuracy by 15–25% compared to manual evaluation, particularly in radiology for early-stage lung and breast cancers, and significantly reduce diagnostic time. While ethical challenges like algorithmic bias and data privacy remain, integrating AI into clinical practice is viewed as a transformative step for preventive medicine, promising more precise and cost-effective tools and a significant reduction in mortality.
  • Документ
    Фармакологія в умовах війни – сучасні протишокові засоби
    (2025) Стахоряк, Н.М.; Грига, В.І.
    Проведено оцінку сучасних фармакологічних стратегій невідкладної допомоги в умовах війни, зокрема, застосування анальгетиків та протишокових засобів. Встановлено, що ключовим підходом є мультимодальна анальгезія, що поєднує опіоїдні анальгетики (з використанням альтернативних шляхів введення — інтраназальних/букальних) та неопіоїдні засоби. У лікуванні шоку застосовується інфузійна терапія (розчини Рінгера-лактату) та кетамін, який забезпечує аналгезію, амнезію і підтримку гемодинаміки. Ці адаптовані стратегії мають критичне значення для підвищення ефективності екстреної допомоги та виживаності поранених.
  • Документ
    Вплив комбінованого застосування вуглекислого газу та диклофенаку натрію на рівень TNF-α у щурів з експериментальним остеоартритом
    (2025) Штробля, В. В.; Луценко, Р.В.
    Досліджено вплив карбокситерапії ($\text{CO}_2$) та її комбінації з диклофенаком натрію на рівень прозапального цитокіну $\text{TNF-}\alpha$ у сироватці крові щурів з експериментальним остеоартритом (ОА), індукованим монойодоцтовою кислотою. Встановлено, що комбіноване застосування $\text{CO}_2$ (підшкірно) та диклофенаку натрію у зниженій дозі (4 мг/кг) забезпечує найбільш виражений синергічний протизапальний ефект, знижуючи концентрацію $\text{TNF-}\alpha$ на 54,7% ($p < 0.001$) на 28-й день. Це дає змогу зменшити дозу НПЗП без втрати терапевтичної ефективності. Результати підтверджують модуляторний вплив $\text{CO}_2$ на цитокіновий профіль та обґрунтовують доцільність його використання як перспективного ад’ювантного методу в лікуванні ОА.
  • Документ
    Молекулярні аспекти лікування наслідків інфаркту міокарда
    (2025) Шевченко, А.Є.; Нікольченко, А.Ю.
    Проблема наслідків інфаркту міокарда (ІМ) вимагає нових підходів, сфокусованих на молекулярних механізмах ремоделювання та відновлення міокарда. Сучасні дослідження зосереджені на модуляції запальних процесів, оксидативного стресу, активації репаративних механізмів та ангіогенезу. Ключовими молекулярними мішенями є мікроРНК (miRNA), некодуючі РНК, сигнальні шляхи фіброзу (наприклад, TGF-$\beta$) та фактори росту (VEGF). Стратегії лікування включають застосування стовбурових клітин, нанотехнологій для таргетної доставки препаратів та розробку нових агентів, що інгібують патологічне ремоделювання і сприяють регенерації кардіоміоцитів.
  • Документ
    Ад’юванти (інгібітори ефлюксних насосів) як ключ до подолання антибіотикорезистентності: нові підходи та перспективи
    (2025) Туряниця, С.Д.; Грига, В.І.
    Проблема антибіотикорезистентності вимагає пошуку нових підходів, зокрема використання ан'ювантів, які відновлюють ефективність існуючих антибіотиків. Проаналізовано роль інгібіторів ефлюксних насосів (ІЕН), які блокують механізми виведення антибіотиків бактеріями (макроліди, фторхінолони, карбапенеми), підвищуючи внутрішньоклітинну концентрацію препарату. ІЕН також можуть впливати на фактори вірулентності бактерій. Незважаючи на перспективність (наприклад, MP-601,37 у комбінації з ципрофлоксацином), широке клінічне застосування ІЕН ускладнене проблемами цитотоксичності, низької селективності та фармакокінетичними обмеженнями. Подальші дослідження є критично важливими для розробки безпечних та специфічних ад'ювантів для боротьби з мультирезистентними штамами.